Спеціалісти радять

Сестра – звучить так близько, до душі.

Без неї садок – наче втратив крила.

Вона мов рівновага терезів,

Між болем сяє усмішкою мило.

Не завжди сил фізичних вистача,

Та меч в руках – її ласкаве слово,

Коли у серці рана запече,

Вона завжди віддать своє готова.



Згадалась тиха ніжність слова

І мила посмішка така,

Коли з психологом розмова 

Виходила у нас м’яка. 

І кожна зустріч для нас – свято, 

Бо вчились ми себе знайти, 

Разом ми прагнули завзято 

З проблеми вихід віднайти. 





ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ – ВМІТИ ГОВОРИТИ
ІЗ НЕПОКІРНИХ ЗВУКІВ СТВОРЮВАТЬ СЛОВА.
МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ВСІМ НА БІЛІМ СВІТІ
РОЗПОВІСТИ, ЩО СЕРЦЕ ВІДЧУВА.

 ПРО СОНЕЧКО, ХМАРКИ НА НЕБОСХИЛІ.
ПРО ТЕ, ЯК НЕДОСЯЖЕН НЕБОКРАЙ.
ЯКА ЦЕ
РАДІСТЬ МАЛЮКУ СКАЗАТИ:
„ Я СЛУХАЮ, А ТИ РОЗПОВІДАЙ!”



Рух – це життя,

без якого не можна прожити ні дня. 



О! Музика! Яке це справді диво,
Вона підносить в сині небеса,
Ти невагомий і летиш щасливо,
А навкруги простори і краса.